провідати
Смотреть что такое "провідати" в других словарях:
провідати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
провіданий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до провідати … Український тлумачний словник
провідини — дин, мн. Приїзд або прихід до кого небудь з метою провідати … Український тлумачний словник
провідувати — ую, уєш, недок., прові/дати, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1) Відвідувати, навідувати кого , що небудь. 2) перев. док. Узнати, дізнатися про що небудь (перев. таємне, приховуване). || Зазнати, відчути на власному досвіді, особисто пережити … Український тлумачний словник
провідний — I а/, е/. 1) Який указує дорогу, визначає напрямок руху кого , чого небудь. Посідати провідне місце. 2) перен. Найважливіший, головний, основний. || Вирішальний, визначальний. || Авторитетний, досвідчений (про фахівця в якій небудь галузі). ||… … Український тлумачний словник
посідати — I а/ю, а/єш, недок., посі/сти, ся/ду, ся/деш, док., перех. 1) Брати у своє володіння, привласнювати що небудь, заволодівати чимсь. || тільки недок. Мати що небудь у своїй власності, володіти чимсь. || тільки недок., перен. Мати від природи якісь… … Український тлумачний словник
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки
звидіти — Звидіти: оглянути [14] провідати [V] Невірно викладене слово звидіти оглянути: «Він поїхав до Борислава, звидів місцевість і рішив сейчас зачати першу пробу» (214). Редакція виклала його дієсловом «провідати» (483), роблячи з Борислава живу… … Толковый украинский словарь
відвідувати — 1) = відвідати (кого бувати де н., у когось, заходити до когось, куди н., зробити візит), провідувати, провідати, навідувати, навідати, приходити, прийти (до кого), бувати (в кого, де), ходити, навіщати, навістити, візитувати; їздити (до кого),… … Словник синонімів української мови
дізнаватися — 1) = дізнатися (з ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось / щось), довідуватися, довідатися, у[в]знавати, у[в]знати, звідувати, звідати, допитуватися, допитатися, пересвідчуватися, пересвідчитися, провідувати, провідати,… … Словник синонімів української мови